В моє вікно не стукає війна,
Не дивиться пекучими очима.
Нікого не шукає тут вона.
Все відійшло. Погасло. За плечима.
Не треба слів. Чи спогади живі?
Бої. Окопи. Шрами. Шрами. Шрами...
І кров солдат - як маки у траві,
І похоронки з фронту - мамі.
Нема війни. Та тисне в серці біль,
Розтерзані стражданням дні і ночі.
І мрії спалені. І смерті хміль...
Я так війну побачити не хочу!
Я так вiйну побачити не хочу...
© Copyright: Инна Олийнык, 2010
Свидетельство о публикации №110112309543
Свидетельство о публикации №110112309543
Рецензии