Казка ночi
Золота диском золотиться день
За павутинне мереживо ночі.
Засне вже його останнє "дзень-дзень",
Бо заколишуть казки його очі.
Тиша кругом. Квітка сну розкриває
Одну за одною кожну пелюстку.
Місяць в мереживі снів заблукає,
Буде кидати на нас стежку-хустку.
Зірки у хованки гратися будуть
І шепотіти: "Ти є?"
- Вже нема.
Зорі на мить матіоли розбудять,
Заметушаться, але надарма.
Виповзе місяць з свого лабіринту,
І так яскраво, жовтасто засяє.
Квітка всі сни-пелюстки заховає.
Тихо надворі. Вже пізно. Світає...
Свидетельство о публикации №110112308906