Казка ночi

         
Золота диском золотиться день
За павутинне мереживо ночі.
Засне вже його останнє "дзень-дзень",
Бо заколишуть казки його очі.
  Тиша кругом. Квітка сну розкриває
  Одну за одною кожну пелюстку.
  Місяць в мереживі снів заблукає,
  Буде кидати на нас стежку-хустку.
Зірки у хованки гратися будуть
І шепотіти: "Ти є?"
- Вже нема.
Зорі на мить матіоли розбудять,
Заметушаться, але надарма.
  Виповзе місяць з свого лабіринту,
  І так яскраво, жовтасто засяє.
  Квітка всі сни-пелюстки заховає.
  Тихо надворі. Вже пізно. Світає...


Рецензии