Посвящение Джиму Моррисону

Любов – річ далеко не вічна,
Казати «назавжди» зажди..
Я вийшов, один, на зустрічну.
Глибокі лишити сліди.

А море, дощ, сонце – назавжди…
Про себе кажу і казав.
Звичайно ж, не прагнув кохати,
Як в ванній зомлілий лежав.

Тримав у долонях я руки,
Такі некохані, чужі.
Легкими були ті розлуки,
Адже я любов’ю не жив

Все думав, як жити для себе.
Тепер прокидаюсь для всіх.
Не дивлюсь на землю із неба,
З сердець похололих, чужих.

Ти чуєш,як я тоді мислив,
І знаєш, в ті світлі часи,
З моєї душевної кризи
Я прагнув добути краси..

Життя намагайся збагнути,
Як я… До вікна підійди,
Подумай, що краще – стрибнути,
чи гнити, творити, ідти…


Рецензии
Привет, Полина. Вопрос: к чему
эта четвёрка вместо привычной
буквы? Ради оригинальности? На-
чал читать 16-ю строку и понял,
что твоё "З" читаю как тройку.
Главное в стихах - смысл. При-
держивайся его.

(Судячи з фото, ти дуже молода.
Якщо хочеш навчитися писати,
треба починати не з цього)

Философский Саксаул   24.11.2010 05:02     Заявить о нарушении
здравствуй
никто к оригинальности не стремился
это всего лишь привы4ка

Полина Ромашевская   24.11.2010 08:08   Заявить о нарушении