Берёзовый вальс
БЕРЁЗОВЫЙ ВАЛЬС
Pavel Zhernakov
Переклав з російської: Микола Щома
Березовий вальс
Ця осінь мене кинула в затінок,
Ледве зачепився надхненним гачком,
А якаж то сила дуже страшенна
Раптово стала керувати моїм пером.
Та плаває й плаває по паперу
Вирізує хапливо стрічку за стрічкою
Про поля, про переліски, про ущелини,
Та про голоси журавлів понад річкою.
Та й на певно, про берези! А як само?
Без них не може й бути весни?
Без задумливих, скромних. Якось-то
Ось в такі дуже славнозвісні дні.
А їх побут може, це ж Есеніна примітка,
Й тоді коли до паперу притулив ти олівець,
Й легким розчерком пера осіннього вальса
Ти все обійняв та й з радістю обгорнув.
Та й начебто дівчата, чомусь запляскали
Радісно свої делікатесні долоні... Вони:
В легеньких платтях, елегантні ніжки,
Та ще й усмішки, усмішки тільки одні...
А тепер, для мене все стало ясним,
Як то сумовито листям шелестять...
Чи ж то не є вони, що по осіннім вальсу
З хлопчиком білявим в тугу віддаються?
Свидетельство о публикации №110112204682