Птахо-невдахо

           Чому ти застив невдахо,
           почув брехню,чи не так?
           А зорі збились під дахом,
           Дивлячись в сльозний жах.
           мій поцілунок холодний,
           губи твої тремтять.
           хлопчику-ти вже свободний,
           як розкрилатий птах.
          
           навіщо прийшов,мій любий...
           змінився зовсім твій смак?
           Але не змінить мої губи,
           та ніжність в моїх руках.
           я зорі благала щоденно
           кохання мені віддать.
           але все дурниці,даремно
           І вірити,і благать.
          
           Я зовсім життя змінила,
           я іншою стала.Так.
           У ревнощів є свої крила,
           А у кохання свій дах.
           Зустрічи я не чекала.
           побачимось...може стать...
           Кажеш,я льодом стала...
           а з іншими мушу згорять.
      
          Вирушай в далеку путь...
           не кажи мені-чекай..
           Птахо-невдахо, невдахо- птахо,
           мимо пролітай!!!!
            4.11.87.