Летiв лелека
бiлий понад чистим полем,
До гнiзда
в долину тримав шлях вiдомий.
Смутком в небi
мiсячна розплекала повiнь,
На крилах
пташиних достигали зорi,
Дiточок усiм
роздало боже пташенятко,
Лишень не
знайшло дороги до моєї хатки.
Осiннiми хмарами
налягли на серце думи,
Як гiркою
горобиной окропили cумом.
Невже, в мене
нiколи донечки не буде?
Недаремно
з вiку в вiк кажуть мудрi люди,
Мiддю cлово
вiддає та терпкiстю хвої:
Той, хто донi немає,
нематиме долi.
Смутком в небi
© Copyright: Ксения Бранец, 2010
Свидетельство о публикации №110112106611
Свидетельство о публикации №110112106611
Рецензии
Неодмінно)Так само, як колись стала я. Щиро Вам вдячна!
Ксения Бранец 07.04.2012 14:07 Заявить о нарушении
Ксения Бранец 07.04.2012 14:07 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.