Н

так у світі повелося - 
я люблю його волосся,
дивний погляд, стан душі,
очі темні...
                мов ввісні,
бачу зустріч і розмову,
де без слів цілує знову
                моє серце...
і в лодонях,
як тату, його тепло.
і він поряд завжди буде, 
затамований в думках,
і шукати пальці будуть
його тіло в ніжних снах..
він, мабуть, мене пробачить
за самотність на лиці,
закарбовану на пам'ять
про щасливі літні дні.
я бажаю йому щастя - 
щастя справжнього, людського.
адже в світі більш немає
янгола... з очима, як у нього.


Рецензии