Над степом,мов бавовна,білі хмари…
Чабан овець до водопою вів.
Одна із них відбилась від отари
Й блукаючи,прийшла до чагарів.
Духмяно пахли соковиті трави,
Спокійно йшла отара до ріки…
До нашої ж овечки зліва й справа
Із чагарів виходили вовки…
І те,що мало статись,з нею сталось,
Сценарій цей повторюють віки…
Одна з овечок хижакам дісталась,
А з інших потім зроблять шашлики.
…У цьому вірші сказано багато,-
Не хочеться вас сумом частувать,-
У кого думка вміє працювати,
Той сам уміє мудрість здобувать!
Для тих,що далі думати не схильні,
Я все ж таки прозорий натяк дам:
Сказав Христос,що ми –богоподібні…
-Кому ж потрібне м,ясо?-Хижакам!
29.05.10
Отара
© Copyright: Любовь Берегиня, 2010
Свидетельство о публикации №110112002619
Свидетельство о публикации №110112002619
Рецензии