Спіраль часу тугіше і тугіш –
Все підкоряє темп осатанілий.
...В дитячім сні лелека чистить пір'я
Старанно, мов складає білий вірш.
Туман скрадається поміж левад
І застигає киселем у балках.
Чомусь так щемно і себе так жалко,
Немов душа твоя - досвітній сад.
Його цнота ще спить в прадавнім сні,
Час обважнів від дум і зупинився.
Ще дня нема, він ще не народився
В незайманій ранковій таїні.
Остання крихта тиші вже тремтить
Від скреготу зловісного спіралі.
Світліє схід. І далі, далі, далі
В шаленстві днів моє життя летить.
Пауза
© Copyright: Мовчан-Мысловска, 2010
Свидетельство о публикации №110112001411
Свидетельство о публикации №110112001411
Рецензии
Дуже вдячна за мови рідне джерело і за глибокий зміст вірша. З теплом...
Любовь Берегиня 23.12.2010 06:17 • Заявить о нарушении
Любовь Берегиня 23.12.2010 06:17 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.