Євгенії Ш.
…Як він помирав, життя
Червоним вогнем бавилось,
I море, як мале дитя,
За чорні коси чіплялось.
Траурне море – чорне,
Біле — лице Євгенії.
Він під вітрами в човні
Бачить його свічення.
То не вогні – очі -
Вперед той човен кличуть,
Траурне море в ночі
Вислідить білу добичу.
Вали води безмежної
На грудь молоду ринуть,
І повнею мертвенно-ніжною
Той човен на скелі кинуть.
…Як він помирав, життя
Червоним вогнем бавилось,
І море, як мале дитя,
За чорні коси чіплялось.
Евгенiя
© Copyright: Татьяна Владимировна Потапова, 2010
Свидетельство о публикации №110111909868
Свидетельство о публикации №110111909868
Рецензии
Емоційно, чуттєво. Особливо сподобалось:
"І море, як мале дитя,
За чорні коси чіплялось."
Щиро, -
Анатолий Павленко 28.12.2010 22:30 • Заявить о нарушении
"І море, як мале дитя,
За чорні коси чіплялось."
Щиро, -
Анатолий Павленко 28.12.2010 22:30 • Заявить о нарушении
Дякую за відгук, за такі слова. Заходьте.
Татьяна Владимировна Потапова 28.12.2010 22:48 Заявить о нарушении
Татьяна Владимировна Потапова 28.12.2010 22:48 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.