А ще 20 дн в мовчатиму про те...
Що в його кімнаті запах сушеного літа
Про смерть і про осінь...Проте
він зле посміхнеться і посмішка наче вітер
Що вранці захочеться снігу і теплоти
...Отримуєш тільки каву і сигарету
Читаєш йому невідправлені листи
І згадуєш обличчя на портретах.
І все...А ніччю виєш від давніх ран
Голос у нього рідний і ненависний.
І погляд здавлює горло, наче капкан
Він подивиться в дзеркало...дзеркало трісне...
Свидетельство о публикации №110111908570