Я. Савченко Он прискачет в ночи...

Яков Савченко

Він вночі прилетить на шаленім коні               
І в вікно він постука залізним мечем.               
Ти останнюю казку докажеш мені —               
І заллєшся плачем.               

Стане ясно тобі. Не спитаєш, як звуть,               
Чом вночі прилетів і з якої землі?               
Лиш засвітиш свічки — і освітиш нам путь,          
Поки зникнем у млі.               

І назавше. Навік... Але міт по мені               
Поховать, як мене, і йому не дано.               
Будеш згадувать так: прилетів на коні —            
І постукав в вікно...               



перевод Б. Краковского

Он прискачет в ночи на горячем коне,
Саблей в ножнах тихонько в окно постучит.
Что ж, последнюю сказку доскажешь ты мне
И заплачешь навзрыд.

Ты не спросишь его, как зовут, чем кормить, 
Что так поздно? Давно все понятно тебе.
Только свечки зажжешь, чтобы путь осветить.
Мы исчезнем во тьме.

Надолго. Навсегда. Но молву обо мне
Схоронить, как меня, и ему не дано.
Будешь так вспоминать: прискакал на коне-
Постучался в окно…