Хлопцi, що гарно спiвали, служили в батальонi Nахт
З Бабиного Яру -
Він і досі ще живий,
Прийде незабаром...
Він на кручу ту зійде,
Спершись на сокирку,
Побратим йому налльє -
Шнапсу чі горілку.
Років сімдесят пройшло,
І вони стояли,
Оглядаючі місця
"Бойової слави" -
Так, почав він про своє,
Діду сивочолий...
Ой, чі чули ви, чі ні?
Розповідь Миколи :
*
"Кулемет стояв... ось тут,
Там жидівок гнали.
Все вернеться, зачекай!
Буде, незабаром."
"Я вже помираю, синкі ви мої, -
Алеж, споминаю, як були ті дні...
Як в доброму гуморі... Всі в "Nахтігалі"
Служили ми хвьюреру. Маю медалю!"
"Від німців був старший,
Теж, хлоп був з села:
Жидівку повісить, - ото голова!-
Ногами ще дрига, сама ледь жива,
Аж, поки їй кісень дроти перетнуть,
То хлопів багато кабачки потруть...
Ми "КСЕНЮ ГУЦУЛКУ" співали тоді.
Як спомню, так плачу... - ЩАСЛИВІЇ ДНІ."
Свидетельство о публикации №110111808969
Нам бы Батьку сюда. Вмиг бы по схронам сидели бандерлоги. И не вякали.
По Киеву шагает «Нахтигаль»,
Я в «Слава Украине!» слышу «Хайль!»,
Кричат речёвки юные глупцы...
Тарас Шевченко опустил усы.
Взирает на фашистский сброд Кобзарь,
И думает : «Уроды, как мне жаль,
Читали б лучше о любви стихи,
Да и не трогали бы, сволочи, мои!».
И видит хату на краю села,
Убита в ней бандеровцем семья,
За то, что муж-отец их был солдат,
И в схроне всю войну не прятал зад.
Он помнит, как СС «Галичина»,
Присягу Гитлеру давала на века,
Как убивали женщин и детей,
За то, что в их семье пОляк, или еврей.
Он знает сколько крови на руках,
У тех, кто славит желто-синий флаг,
И катится от дождика слеза,
И шепчет он «нельзя же так,нельзя…».
Вадим Зинчук
13.10.2011 года.
Дмитриев Александр 2 26.02.2013 21:03 Заявить о нарушении