Сцевола - на укр

Влаштувати автодафе
Цій єретичці!!!
За те, що посміла усумнитися
Візьміть, жеріть її!
Зголоднілі боги
Мухами кружляють
Довкола вівтарного вогнища,
Приваблені ароматом смаженої плоті.
Печеня з чоловічини –
Горді нащадки Ромула
Вже скуштували цього делікатесу
Під час цієї тривалої облоги,
Тепер скуштуйте й ви...
 
Доки їм потрібно доказу –
Казитися, виказувати мужність надлюдську,
Вражати їхню свідомість
Безприкладними прикладами автоканібалізму –
Античний акціоніст,
(ці варвари полюбляють цирк
великими літерами на афіші:
«Мистецтво безпосередньої дії.
Захоплююче видовище.
Відомий приборкувач вогню Муцій»
ціна – скількись там асів)

О, ми давні коханці
Я запізнався з ним ще немовлям
Коли спостерігав як мати
Порається при баняках
Він вже тоді розбестив мене
Я знаю всі його звички –
Спочатку він злизує шкіру
Шерехатим своїм язичком,
Піддразнюючи начебто голівку прутня
Рудий котяра, майже ручний
(вдало вдає з себе ласкаве кошеня),
Мружиться, потягується, вигинає спинку,
Щось муркотить
По-домашньому потріскує – їхнє койне,
Ознака цивілізованості,
Ніби розминає кістки
Шкіра брижиться
Наче вхопивши зопалу
Вогняної цитрини
Чорніє, коксується на вояцький чобіт
Закипає краплинами лою
Плямистими карпатськими саламандрами
( Salamandra salamandra Linnaeus)
Розбігається врозтіч
Оголюючи ніжне рожеве м'ясо
(колір, що йому так до вподоби)

Ні, ні, спочатку…
Спочатку він тебе гіпнотизує,
Цей в’юнкий констріктор,
Всотується в тебе крізь зіниці
Випалюючи мозок,
Доки в ньому не почне
Ґелґотати й шипіти зграя вогнистих гусок
Пощипуючи дзьобами очні яблука
З тамтої сторони
Як давно я шукав нагоди позмага…
Позлягатися з ним
Мій тантричний секс
Моя Агні-йоґа
Сакральний фістинґ
Полум’я
М’яке –
Дівоче лоно,
Пубертатний ворс
Хлоп’ячих щік та сідничок
(солодкі спогади
просякнутих потом палестр та гімнасіїв)
Входиш туди вільно
Як ніж у масло
(гостро як лезо входить у тебе біль)
Акушером проникнути
В цю мітичну зубату піхву,
Вологу й слизьку
Від власної твоєї крівці,
Вирвати звідтам зародок свободи для Рима…

А вже ж я й хитрун –
Сховав свій острах
В самому епіцентрі –
Довіку їм не знайти
Затиснув пірником-сердечком
В долоні – пригостити звірюку
Розсипав окрушинами іскор
Запустив з нього вертушку,
Вогневу змійку
Господи, жидівський Боже,
От я вже й шульга,
Хоч, бляха, бліх підковуй…
Дивно зробитись поганським Йовом
Але – що личить Йову,
Не личить Бові
Втім, хіба я не бичок на заклання?
Візьму поліно
Вирізьблю з нього правицю
(щось схематичне – на кшталт Тризубу)
Повішу на кілок понад ліжком
Молитимусь до неї щовечора:
Заступнице, Предстательнице…
І що мені відтепер, каліці, роби-и-ити –
Мастурбуватиму на майбутнє Римської імперії
 
Цікаво – чи зручно лівицею мастурбувати?