Новорiчна пригода кума та Вакули

Ні, такого ви не чули,
Любі друзі, це не жарт.
Як сучасний наш Вакула,
Залицявся  до дівчат.
Що там чорт з Диканьки в нічку,
Без «мобілок», без авто.
В цю пригоду новорічну,
В "Мерсі" стукав біс в ребро.
Та даремно силу тратив,
Як нашкодити не знав.
Бо Вакула вїхав в Харків,
Вже й додому повертав.
Віз  дружині  черевички,
Новорічні, чарівні.
Зирк, аж фея без спіднички,
«Голосує»: - Підвезіть!..
Рій думок в одну хвилину
Крізь Вакулу пролетів.
Зупинився, взяв дівчину
І мерщій в гараж повіз...
Йшов сценарій мов у казці,
Фея-Галя Божий дар.
Осушили рому пляшку,
Розгорівся в душах жар.
Жаль в любові слабкі крила,
Лиш чіпає за косу.
Мовить: - зовні я гараж закрию,
Бочку рому  принесу!
Тут і дав про себе знати,
З поросячим рилом біс.
Зміг  Вакула ром придбати,
Та в гараж прийти не зміг.
Шлях долав він крок за кроком,
Дбав сердешний лиш про ром.
Тай зітнувся  з чортом боком
               
Впав, й відкритий перелом.               
Біс слідочки замітає,
В гіпсі зламана нога.
В гаражі замкнута Галя
І дружина, мов карга
По мобільному до кума,
Просить: - друже, виручай.
Передай, що від Вакули,
Швидше  фею випускай...
... Чеше кум січневим ранком,
Новорічний топче сніг.
Лиш відкрив гараж й на ганку,
Бац! – і встати вже не зміг.
Галя ж кинула лопату,
Ніч проводила в сльозах.
Вщент розбила «Мерс», на щастя,
В черевичках утекла.
Ой, що потім уже сталось?!..
Неймовірний сміх і гріх.
Очманів кум, чуб вмерзає,
У калюжу від кровлі.
Став людей на поміч звати,
Позбігались з гаражів.
Й  ну в лікарню відправляти,
Там Вакулу він зустрів.
В обох сльози не від сміху,
Не  біда і травми їх.
Мерседес побитий – лихо,
Й жінка кинула за гріх.
Отакий кінець  почули,
З  новорічних диво-свят.
Як сучасні кум й Вакула,
Постраждали від дівчат!