Ми зустрілися двоє -
на хвилини або на віки.
Всесвіт весь перекроїв
теплий дотик твоєї руки...
І теплом цим зігріта,
як з-під криги, воскреснувши знов,
ніжним паростком літа
намагалась ожити любов.
Та осінній серпанок
недарма листопадом кружляв.
Подарований танок
твій останній - мов крик журавля.
Віддзеркалює небо
в наших душах безмежність розлук.
Вже нічого не треба!
Лиш змогти
відірватись від тебе!..
І погаснути в дотику рук...
В дотиках рук...
© Copyright: Михаил Исаевич, 2010
Свидетельство о публикации №110111700692
Свидетельство о публикации №110111700692
Рецензии