Тарас Федюк. С украинского...

у захудалой церквушки проси – и подаст в листопад

осень что просишь и что она – осень – подаст и забудет

и стихотворице (юной козе), из последних быть может отрад,

уж не согреть тебя если и сможет и если и будет



бродишь своими словами в устах и устами в словесной глуши

клетка тесна словно старость а старость огромна как море

только смирись согласись и присядь и письмо напиши

ей и ты сразу же ей написав позабудешь о боли



сходишь неспешно как хочется спуском андреевским вниз

долго и вниз – это жизнь и гранит под ногами

голубь слетает и клонится долу карниз

с греческими обвитЫми травою богами



не обращая внимания и не считая шагов

нужно сквозь строй галерей торгашей сквозь их речи

вниз только вниз ,оставаться – нашли дураков

знаем мы кто и какие нам руки положит на плечи



музыка тихо из окон кофеен слышна

легче идти и от музыки осень клокочет

хочешь в себе разобраться – дорога одна

вниз – вдоль по спуску и вверх вдоль по спуску кто хочет



ты уж не хочешь -…кружИт в небе грач над тобой

три аметиста медали монет и крестов купоросы

снизу же словно итог – христарадник седой

что он возьмет если вдруг подойдешь и попросишь?







біля останньої церкви попросиш - і осінь подасть
що ти попросиш і що вона осінь подасть і забуде
і молоденька коза що віршує - можливо останнє зі щасть
вже не зігріє якщо навіть зможе якщо навіть буде

перебираєш своїми словами вуста і своїми вустами міста
клітка маленька як старість а старість як море велика
тільки погодься спинись напиши їй листа
і зрозумієшь
а ти підписав написав і покликав

вийдешь узвозом андріївським так як і хочеться вниз
довго і вниз - це життя
і граніт під ногами
голуб злітає
і падає долу карниз
разом з травою на ньому і грецькими разом богами

не завуажуеш
лічені кроки
і треба дивитись на них
треба торкатись плечем галерей торгашів порожнечі
треба униз і спинятись немає дурних
знаємо хто і які покладе тоді руки на плечі

музика грає в кав'ярнях - весела і тиха вона
легше іти
і від музики осінь тріпоче
хочешь якщо розібратися добре - дорога одна:
вниз вздовж узвозу
уверх вздовж узвозу хто хоче

ти вже не хочеш - ...у небі кружлюячий грак
три аметисти медалі монет і хрестів купороси...
і унизу майже зовсім як підсумок - сивий жебрак
що він візьме
якщо раптом дійдеш і попросиш?