Ти завжди думаэш про щось таке своэ
Ти завжди думаєш про щось таке своє
На мене дивишся лише коли питаю...
На кухні чайник, як вулкан реве,
А ти й його, нажаль, не помічаєш.
Смугастий кіт скрутився біля ніг
Він як і я благає про увагу.
Як би ти міг, як би ти тільки міг
Мене із ніжності, а не з жалю кохати.
А листопад тим часом теплий і ясний,
І осінь варить жовтий чай із листя,
Тобі ж зелений заварю - ти пий,
А потім йди. Я зібрала валізи!
13.11.10
© Copyright: Ольга Липакова, 2010
Свидетельство о публикации №110111503362
Свидетельство о публикации №110111503362
Рецензии