Десь жовтими кв1тами

Десь жовтими квітами тужить
За сонячним літом земля.
І річка спинилась – не здужить.
Втомилась її течія.

Стомилась земля від пологів.
І сонце інакше блищить.
Недовго чекати морозів,
А осінь дощить, і дощить.

Горить на калині намисто.
Ти , вітер, її не бентеж.
Он тліє підпалене листья,
Не в змозі здійняти пожеж...


Рецензии
Як гарно Ви пишете українською соловїною мовою!
Мені дуже сподобалося!

З теплом,

Николай Цупренко   16.12.2010 14:05     Заявить о нарушении
Дякую щиро за теплі слова.Я й сама бачу,що вірші українською виходять кращими. Не знаю чого так.Підсвідомість таке видасть інколи... І не знаю такого слова, здається,а воно прийшло,щоб внести якийсь несподіваний відтінок у зміст вірша.А я й дивуюсь: звідкіля ?Пращури мають російські прізвища - Федоров,Петров,а я - дихаю цією мовою у своїх віршах...Хай і Вам щастить !
З посмішкою і теплом до Вас,

Лариса Рындова   17.12.2010 20:40   Заявить о нарушении
Пишіть як на душу лягає,гарно!

Орехова Галина   27.12.2010 08:49   Заявить о нарушении