Наодинці у темній хатинці
Сидить одинокий коханий мій принц,
І про що свою він думочку гадає,
Ніхто того не знає,
Чому усмішка час від часу пропадає,
Чому коня не напуває дівка за вікном,
А хто вона ніхто не знає.
Чому і листя вкрило нашу землю,
І чом змарнілий клен у поля.
Наодинц у темн й хатинц
© Copyright: Вика Максименко, 2010
Свидетельство о публикации №110111406976
Свидетельство о публикации №110111406976
Рецензии
Шановна Віка.
Дуже дякую за такі чутєві вірші на державній мові.
Мені дужє сподобалось.
Кохання Вам та Счастя.
Дмитрий Ахременко 14.11.2010 19:53 • Заявить о нарушении
Дуже дякую за такі чутєві вірші на державній мові.
Мені дужє сподобалось.
Кохання Вам та Счастя.
Дмитрий Ахременко 14.11.2010 19:53 • Заявить о нарушении
Українська мова частина мого життя. Нею живу,хоча на цій мові віршів у мене не багато,але це одні з найліпших моїх віршів. Читайте,шановний,Дмитро. Я ж намагатимусь написати на цій мові ще хоча б декілька чуттєвих віршів,а як вийде це вже вам оцінювати.
Вика Максименко 14.11.2010 20:11 Заявить о нарушении
Вика Максименко 14.11.2010 20:11 Заявить о нарушении
