Як траву
Як вітер гуляє серед поля
– похиляє до землі траву,
отак твоя воля мене має –
я для тебе як солома... Ти
зі мною граєшся!..
А саме чому?
Знати хотівби.
Ти ж не кажеш.
І те саме промовляєш:
“... я ж таки тебе люблю”.
А моє серденько чує голос
що тихенько повідомляє:
“... то є кривда! Вона невірна!
До нещястя тебе доведе!..”
Залишуся я без тебе.
– Геть від мене!
Спокій хочу мати.
Не травою буду стати.
Твій же вітер мене не змете!
Як вітер гуляє серед поля
– похиляє до землі траву,
отак твоя воля мене має –
я для тебе як солома...
– Я, та моє серце, над усе!..
Як траву
© Copyright: Микола Щома, 2010
Свидетельство о публикации №110111308505
Свидетельство о публикации №110111308505
Рецензии