Байка про мудрiсть
Все щебетала: - Ой, я господиня!
У мене все в порядку, гарні діти,
Умію чоловіка так зігріти…
Ось тому і літаю, крила маю,
Достатньо і тружуся, і гуляю!
А гуси лиш голівками кивали,
Про себе міркували, та мовчали,
Всі розуміли - в сім’ях всяк буває,
Та хто мовчить, а хто ось так співає.
Час пролетів і знову наші гуси
Зібралися улітку всі на лузі.
Була тут з ними і ота гусиня,
Що всім їм сповіщала: –… господиня!..
Та що це з нею? Слів її не чути
І погляд до землі все більш прикутий,
І крила, мов підрізані, повисли,
За серце все хватається, так тисне.
Без слів все наші гуси зрозуміли,
Та підбадьорити таки зуміли.
Що ж, висновок ? – Хай буде для всіх гаслом,
Що не завжди буває життя маслом.
Все суєта суєт, роки минають,
Хай мудрістю вони нас наповняють!
13.11.2010
Басня на украинском языке.
Свидетельство о публикации №110111304018