Я сижу и вижу тучки как
Улетают быстро, снова вдаль
Их уносит что-то, но они
Так легко рождают вдруг печаль...
10.07.08
09:58
«А»: ***
Я сиджу і бачу, як хмарки
Пролітають швидко. Їх у даль
Щось несе. Та все ж вони
У душі зароджують печаль.
Бачу небо, чисте, голубе.
Наче мрія сонечком блищить.
За собою манить, кличе, зве.
Голосом закоханим звучить.
Вітер тихо думкою шумів.
Знає він таке, що навіть я
Розказать-знайти не можу слів
Віднайти. Про що гадаю я?
Люди кудись тихо гомонять,
Їм усе байдуже. Тільки ти
Знаєш, мрію де мою знайти.
Але ти не хочеш про це знать.
Я сижу и вижу тучки как...
© Copyright: Валюша Александрова, 2010
Свидетельство о публикации №110111201549
Свидетельство о публикации №110111201549
Рецензии
