Щоб Душу Вiдчути

Щоб душу відчути,
Треба очі заплющити!
Ніжно вдихнути
Нектар цілющий
Та усвідомити,
Що є вищий
Рівень, ніж матерія!
Казав матері я,
Казав й тобі,
Моє дитя,
Щоб серед рабів
Наше життя
Не промайнуло.
Адже часу так мало!
Мить і вже минуло!
І не залишило
Й сліду,
Там де ми достоту
Отримали насолоду!
Насолоджувались,
Задовольняли
Своє тіло
Та погоджувались
Й робили
Те, чого хотіло
Наше тіло!
Ось у чому діло!
Так швидко опустіло,
Спорожніло!
Душу спустошило.
Втратило силу
Духовне начало
Тих залишило,
Хто сміливо
Душу на тіло
Поміняв брехливо.

Ще одне слово:
Так, це твоє право –
Обрати насолоду,
Та знай, що я обрав
Чорний хліб та воду
Замість брехні.
Та віднині
Ми звільнені
З полону бажань!
Ми сковані,
Раби своїх нянь,
Які створені,
Щоб ми хотіли
Задовольнити тіло
Та всі свої стріли
Не в ту мішень!!!
Випустили
І тоді лишень
Нам відкрили
Велику таємницю –
Все, чого здобули
З нами не залишиться
В землі знайшли –
В землю повернеться
Все чого прагнули.
Навіть слава
Й та забудеться!
Та розпечена лава
В золу перетвориться!