Летять над степом журавлi
І сонце ллє проміння їм на крила.
Загубить день ключі у сивій млі,
Сховає хмари вітер під вітрила.
І всесвіт зорі висипе на синь,
І ніч нахмурить чорні брови.
Напустить чару приворотного полин,
І сон примарний зійде на діброви.
Задише поле, житом колихне,
Вечірню пісню пташка заспіває.
На рай земний душа моя збагне,
Хай серце ніби мальва розквітає.
І я дивлюсь на цей казковий світ,
На те таємне, вічне і блаженне.
Відліг від серця тяжкий гніт,
Шалена мить здалась мені смиренна.
Зникають у безодні журавлі,
За обрій сонце тихо закотилось.
Заголосили, замолились ковилі,
Низенько небо над землею нахилилось.
І все навколо рідне і жадане,
Вело мене на батьківській поріг.
Безмірне, ніжне і незнане,
На душу мою впало ніби сніг.
Свидетельство о публикации №110111004828
З повагою, Михайло.
Михаил Химченко 15.11.2010 13:40 Заявить о нарушении