Хусточка

Ой, чи піду я у поле чисте,
Ой, та поховаю у землі
Срібху хусточку яка летіла з неба
Та упала на руки мої.
  На прокляття хусточку ту брала
  Та й не знала у чому біда.
  Я для тебе її надівала,
  Але доля тебе забрала.
Поховаю ту хусточку зранку
У вишневом садку по весні -
Срібну долю чужої коханки,
Що бажала забрати собі.


04.01.00


Рецензии