Свекри

Для невісток свекри загадка
Минає час, її не відгадать
Коли мовчать – лише догадка,
Виною є жіноча стать!

Їм так свої жінки приїлись,
Коли пиляють їх за все.
Сидять в куточку, причаїлись,
А тут невістку в дім несе.

Заводить син невістку в хату.
- Прошу любити й поважать.
Дав шалбана своєму брату.
Поїли, випили, йдуть спать.

А батько ще налив горілки,
Підняв стакан і осушив.
Тепер пилятимуть дві пилки.
Враз переріжуть – він рішив.

Прибрала жінка все із столу,
Сховала й бутилки кудись.
Бо завтра треба жити знову.
Лягай у ліжко , не крутись.

Лежить з відкритими очима,
Думки міняються за мить
Складеться, як життя у сина,
Якщо невістка зарипить.

До ранку пролежав тихенько,
Не совався і не сопів.
- Як не хватає, тебе ненько.
Він так поради захотів.

Бо тільки мати чує сина,
Оберігає від біди
Пораду дасть, розправить крила
- Тепер синок з гнізда лети.

В сім’ю вписалась не помітно,
Неначе в ній давно жила.
Поводилася зовсім не амбітно
І мова її ніжною була.

Тихенько запросила сісти
Смачного побажала нам усім.
Переглянулись, почали всі їсти,
Теплом наповнився наш дім.

Хоч невістки бувають різні,
З цією свекру повезло.
В сім’ї жінки тоді капризні,
Коли їм робимо на зло.