Висять в хатній світлиці рушники,
Над образами Господа Ісуса.
У візерунках матінки роки
І відчуття в обох святого духу.
Мольби до Бога – в хрестиках слова,
Творіння серця радості й печалі.
Мов голубків, дітей зростила, нас,
На рушниках любов їх передала.
У дзьобиках на двох одне серденько
І гілочка калини в двох кільцях.
Так жити нам заповідала Ненька,
І Батьківщину любити до кінця.
Не знала хоч, та дбала на віки,
Зуміла час невпинний зупинити.
Висять в хатній світлиці рушники
І матінка продовжує в них жити.
Рушники
© Copyright: Петро Керанчук, 2010
Свидетельство о публикации №110110900129
Свидетельство о публикации №110110900129
Рецензии