РАНОК
У матусі під віконцем,
Поки ще не зійде сонце,
Розквітають дивні квіти
Ще від ночі сном повиті.
В пелюстках краплини росні
І тремтять листочки босі.
Прокидатись ранок просить
Вже на небі злегка просінь!
Мов сльозинка тяжко, млосно
Впала долу крапля росна,
А за нею ще краплинки,
Як з намисточка перлинки.
Краєм сонечко всміхнулось.
Ніжно пелюсток торкнулось.
І квітки, відчувши ласку,
Враз поскинули сну маску.
Зажевріли, засиніли,
Мовчазно загомоніли.
Колихнулись під вітерцем,
Відганяя тугу серця.
І давно нема матусі.
Мої скроні вже не русі,
А квітки все рожевіють.
Про матусю спомин гріють!
Під віконцем, як матуся,
Стиха сяду, притулюся
До квитків, що пахнуть тьмяно
На щоці сльозинка тане!
10.12.2004г.
Ранок
© Copyright: Михаил Пятых, 2010
Свидетельство о публикации №110110808921
Свидетельство о публикации №110110808921
Рецензии