Вітрила мрій моїx давно вже вітер обірвав.
І човник долі навмання вже котять хвилі.
Я бачу береги...Але на що зусилля?
Бо манить Голубінь, а підпливеш –трава...
1984
Мрії-конвалії
Вже розкриваються...
Зараз розквітнуть...
Місячне світло
Вікна заповнило вщерть.
Крони дерев,
Велетенських терез,
Ледь похитнулись –
Нічка сипнула
пригоршню спілих зірок...
1985
Свіжий прокинувся день, і світанок жевріє.
Сонячним золотом котиться в серце надія.
Небо вихлюпує бризки блакитноої мрії...
Яблуком спілим наллється мій день – і дозріє.
1983
Вiтрила мрiй
© Copyright: Елена Расновская, 2010
Свидетельство о публикации №110110800647
Свидетельство о публикации №110110800647
Рецензии
Чарiвно, Оленко. Свiжий подих Ваших вipшiв дарує натхнення. З теплом Володимир.
Владимир Великодный 28.02.2012 12:47 • Заявить о нарушении
Владимир Великодный 28.02.2012 12:47 • Заявить о нарушении
Дякую, Володимире! Ваші слова також дарують мені натхнення.
:)
Елена Расновская 29.02.2012 21:53 Заявить о нарушении
:)
Елена Расновская 29.02.2012 21:53 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.