Сивочола біла хата
Задумалась край поля…
Дорога така й багата
Твоя родинна доля…
Четверо синів, дві доні…
Кількох, - земля забрала...
В живих, - засніжені скроні –
То вже зима настала…
Сивочола біла хата
Сумує край дороги…
Виглядає маму й тата,
Та не йтимуть їх ноги…
Пам’ятають добрі руки
Ворота кособокі…
Голоси малих онуків
Не розвіяли роки.
Вище неба – матіоли…
Жоржини, кругом хати…
Вітер розмовляє з полем,
Верба кличе співати…
Краснощокі стиглі груші
Лежать кругом криниці…
Прилітають рідні душі
Напитися водиці…
Віддаля, так винувато,
Мружить блакитні очі
Сивочола біла хата,
Сниться мені, щоночі…
08.11.2010
http://stihi.ru/avtor/milakir14
Сивочола бiла хата
© Copyright: Мила Кирилюк, 2010
Свидетельство о публикации №110110804685
Свидетельство о публикации №110110804685
Рецензии
Мілушка, від Ваших віршів вїє такою народністю, такою справжністю!..))
Ирина Шляхта 19.05.2011 11:01 • Заявить о нарушении
Ирина Шляхта 19.05.2011 11:01 • Заявить о нарушении
ДЯКУЮ, моя ВІРНА...
Це НАЙБІЛЬША моя мрія... НАЙВИЩЕ моє стремління...
Прагну цього...НАЙСИЛЬНІШЕ...
З любов'ю
Мила Кирилюк 19.05.2011 11:59 Заявить о нарушении
Це НАЙБІЛЬША моя мрія... НАЙВИЩЕ моє стремління...
Прагну цього...НАЙСИЛЬНІШЕ...
З любов'ю
Мила Кирилюк 19.05.2011 11:59 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.