Виссу всю кров
із могутньої шиї...
Спи, мій козаче!
Їжачість твоя
дасть мені голку:
проткну і в помиї
імперські поллється
свавільнеє “Я”.
Спи слов‘янине –
вічний ти рабе,
покидьок аріїв,
скифський батрак...
Плямкай губами,
цілуючи сало
жирних, розлогих
чиновничих срак.
Я твоє горе,
твій присуд і кара.
Воля (!..) не в тім,
щоб любити себе.
Чорна історія,
сірая хмара...
Спи, слов‘янине.
Я Бог – іудей.
Що? Не вдоволений?!
Я ж – Ієгоша!..
Ти ж ради мене
свій дух розтоптав!
Цвіль та грязюка –
безвірія ваші...
Спи ж,
слов‘янине!
Як досі ти спав.
Монолог хрестителя на украiнськiй землi
© Copyright: Родион Кашель, 2010
Свидетельство о публикации №110110600903
Свидетельство о публикации №110110600903
Рецензии
Ого, шановний! Оце емоції...
Зізнаюсь щиро, вразили!
З повагою,
Ніка.
Вероника Нежинская 09.11.2010 22:14 • Заявить о нарушении
Зізнаюсь щиро, вразили!
З повагою,
Ніка.
Вероника Нежинская 09.11.2010 22:14 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.