Навколiшки, i прОшу вiд душi

Бажається, щоб спокій на душі,
Душевні, світлі, мудрії вірші,
Щоб брата брат любив і пильнував,
Загублене щоб кожен відшукав.

Щоб шанувалось Небо на Землі,
Щоб діточки не плакали малі,
Щоб у останній, передсмертний час
Довіра Богу не кидала вас.

Щоб скрізь у світі не було війни,
Від кулі щоб не гинули сини,
Ніде ніяких не було хвороб,
Щоб поважались хліб і хлібороб.

Щасливим щоб був кожен, люди, з вас,
Щоб недаремно сплив життєвий час,
Щоб не було ніде-ніде сиріт,
Щоб бідних не було біля воріт.

Щоб всі навколо чесними були,
Постійність у коханні берегли,
Щоб землетрус не руйнував міста,
У світі панувала доброта.

Щоб досягали мрії до зірок,
Повітря чисте було і ставок,
Достатньо грошей в кожнім гаманці,
Ще й журавель у кожного в руці.

Щоб серце не боліло за дітей,
Щоб рівними - француз, румун, єврей,
Щоб міркування блискавками ввись,
Щоб їжі вдосталь людям було скрізь.

Щоб рухатись до самого кінця,
Щоб слухались бабусю й дідуся,
Щоб дітлахи не бачили жаху,
Щоб літаки літали без страху...

Бажається, а що ж його робить?
Чом тяжко багатьом на світі жить?
Благаю Бога їм допомогти,
Щоб раю на землі нам досягти.

Навколішки, і прОшу від душі
О, Господи! Землі допоможи!