Заблукала душа серед ночі
Не знайдеш, не повернеш назад.
А вона й повертатись не хоче
І шепоче до мене в сльозах:
«-Милий... любий... мій світ... моя доле,
Не шукай мене більш серед снів.
Відпусти мене вільно на волю
Без вагань, без зітхань і без слів.
Я шаленим коханням спокута,
Я забута у вирі гріхів,
Споконвіку до тіла прикута,
Назавжди я споріднена з ним.
Але дай мені, милий, свободу
Серцю спокій, душі вічну тишу...»
-Я кохаю тебе, твою вроду,
я кохаю... і не залишу.
Я люблю твою сонячну душу
І я знаю, коли все мине,
Я бажаю, я хочу, я мушу
Бути разом – бо ми є ОДНЕ!
Заблукала
© Copyright: Игорь Пущал, 2010
Свидетельство о публикации №110110309343
Свидетельство о публикации №110110309343
Рецензии