вже

...вже
павутиння в Ірій відлетіло,
за журавлями загуло, і тілом
примарним
одноденка притулилась
до хризантеми сивої ...
така...
Така вже осінь... тиша шамотлива,
сухе галуззя, кинуте квапливо,
як поцілунок
чи
бентежне  диво,
багаття щастя
в пам'яті садка:
рука над руку...
Гілля заплелося,
немов слова у вірші, чи волосся,
що після ночі – втомлене, дріма,
обнявши шию...
І розбита хата
стоїть, як жінка в білому...
Чекати
вона втомилась...
І цвітуть блавати
на  серці, на порозі, на...
...зима.


Рецензии
Зима, зима, зима...
Чого її боятися?
Страшитися її пощо?
Безповоротно, невблаганно вона стежки позамітає.
Стежки до Раю чи до Вирію, не знаю доконечно...
Карає не Зима...
Є інший суд.
Та інший в нім суддя...
То я так мислю,
ти можеш іншу думку мати...

Валео Лученко   03.11.2010 17:11     Заявить о нарушении
у даному питанні наші думки збігаються)))
зима - це насправді не страшно.

Ганна Осадко   04.11.2010 10:14   Заявить о нарушении

В субботу 22 февраля состоится мероприятие загородного литературного клуба в Подмосковье в отеле «Малаховский дворец». Запланированы семинары известных поэтов, гала-ужин с концертной программой.  Подробнее →