Поставленo снопи до тину.
Кульбаба знову зацвіла
на вересневім моріжку.
Радію їй дитинно.
Так мамі я радів,
коли приходила з роботи
щоб книжечку мені
у сороковий прочитати раз.
О, Господи, якими янголята жорстокими бувають
у віці п'ятилітнім ...
Але вернімося до жовтих кульок у отаві.
До верб, очеретів і татариння над річищем старим,
з якого Рось пішла назавжди.
Багряновіє вечір в чагарях.
Метелик в грудях в'ється.
Чи то нектар, чи то отруту там шукає.
Його двійник немов би випурхнув із щілини в часах
і сів на хризантему біля ґанку
в моїй покинутій садибі,
яка втомилася чекати
на сина втеклого в світи...
Осiння Прелюдiя
© Copyright: Валео Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №110110302506
Свидетельство о публикации №110110302506
Рецензии
...вже павутиння в Ірій відлетіло,
за журавлями загуло, і тілом
примарним
одноденка притулилась
до хризантеми сивої...
така...
Така вже осінь... тиша шамотлива,
сухе галуззя, кинуте квапливо,
як поцілунок,
як бентежне диво,
багаття щастя
в споминах садка:
рука над руку...
Гілля заплелося,
немов слова у вірші, чи волосся,
що після ночі – втомлене, дріма,
обнявши шию...
Спорожніла хата
стоїть, як жінка в білому...
Чекати
вона втомилась...
І цвітуть блавати
на серці, на порозі, на...
...зима.
Ганна Осадко 03.11.2010 14:35 • Заявить о нарушении
за журавлями загуло, і тілом
примарним
одноденка притулилась
до хризантеми сивої...
така...
Така вже осінь... тиша шамотлива,
сухе галуззя, кинуте квапливо,
як поцілунок,
як бентежне диво,
багаття щастя
в споминах садка:
рука над руку...
Гілля заплелося,
немов слова у вірші, чи волосся,
що після ночі – втомлене, дріма,
обнявши шию...
Спорожніла хата
стоїть, як жінка в білому...
Чекати
вона втомилась...
І цвітуть блавати
на серці, на порозі, на...
...зима.
Ганна Осадко 03.11.2010 14:35 • Заявить о нарушении