Чи не здаеться, вам, панове громадяни...
а русскую землю не станем губить».
(из письма Владимира Мономаха)
Чи не здається,вам,панове громадяни,
що ми карабкаємось на безглуздя пік?
Там наша совість жити перестане,
як на Голгофі в тридцять третій рік.
Вбиваєм совість щоб після жаліти?
Хіба це не спустошення душі?
Ми страху й заздрощів покірні діти
і між добром та злом не бачимо межі.
Навпомацки жар-птицю не спіймати,
Та хтось під ейфорією чудес
науку і освіту засудив до страти,
надіючись на манну із небес.
Над нами насміхаються добряче,--
обносків не шкодують для потіх.
А в нас ніхто з приниження не плаче –
на грані виживання що той сміх.
Нас вигідно у спокої тримати –
біда,як річка рушить береги.
Але скажіть,чи є сьогодні мати,
що може впевнено дивитись навкруги.
из сборника"ІДУ НА ВИ"
Свидетельство о публикации №110110209096
Как это люди одного корня особенно враждуют?
Я всегда симпотизировал и украинцам и белорусам.
А вот история идёт в сторону взаимного отчуждения,
как у братьев всё таки не бывает. Роковой ход
истории. Жаль.
Денисов Д.А. 16.12.2010 16:14 Заявить о нарушении
С уважением --
Валентина Домчина 16.12.2010 16:57 Заявить о нарушении