Жашкiвському краю
Які б сітки наш час не плів --
Гіркий твій сміх не вгамувати --
Лікуєш біль свій перцем слів.
Твій гарний люд,як бджоли в полі,
До праці вдосвіта встає,
Свої натруджені мозолі
Із роду в рід передає.
Люблю твій говір впізнавати
В чужих,віддалених кутках --
Ти теж навчився виживати,
А розпач топиш у квітках.
Я часто в Жашкові буваю,
Бо він душі моїй бальзам,--
Землі милішої немає
За ту,що перша вчить азам.
Мій краю,подолай тривоги
Назло спустошливим вітрам.
Нехай усі твої дороги
Ведуть у щастя вічний храм.
Свидетельство о публикации №110110208946
Сергей Трохименко 15.02.2014 14:20 Заявить о нарушении
Валентина Домчина 13.10.2011 15:11 Заявить о нарушении