Вчора-ще МИ були
Що нам з тобою дала байдужість ця? Лиш крах і горе.
Скільки потрібно вчинків нам було з тобою,
Щоб не втягла буденність ця з головою.
Варто чого чекати нам, сам хоч знаєш?
Мріями лиш далекими ти літаєш.
Думаєш, вічно плистимеш течією,
буду лиш сном й розрадою я твоєю?
Хочу вже стати вільною… Й так сама я.
Треба тобі…чи просто так…й сам не знаєш…
В Світі звабливих пристрастей ти згубився
Волі бажав, та з нею лиш сам травився…
Збридло мені страждання це і чекання…
Чому їм місце є? Де ж кохання?
Бо не пала вогонь уже…лиш жевріє…
Вчора-ще МИ були,сьогодні-Я й Ти є.
Свидетельство о публикации №110110104599