Скажіть мені, людоньки добрі,
Де сон мій подівся й чому?
Чи знову майнув він за обрій
Й мене тут залишив саму?!
Були ще малятками діти,
То він у напружені дні
З нiг намагався звалити
Й заклеював очі мені.
А що витворяв на роботі
Мені і колегам? - Біда! -
Даремно благать його: - Годі!..
Спасала холодна вода.
Своїм я коханцем вважала,
Окрім чоловіка, його,
До нашої спальні впускала...
Нема чоловіка мого...
Тепер маю часу я доста,
Коханця прошу: - Не барись!
Його ж приручити не просто, -
Він знову завіявсь кудись!..
Сон, мабуть, - юнак вередливий,
То ж він обійма не якусь,
А лиш молодих і вродливих,
Й затим зневажає бабусь...
01.11.10
Коханець
© Copyright: Любовь Берегиня, 2010
Свидетельство о публикации №110110102493
Свидетельство о публикации №110110102493
Рецензии