Я в памяті вертаюся до тебе,
Лечу крізь білі хмари безкрайньої безодні,
Та біль що серце крає,
Немов пекуче сонце,
Мені крила обпікає.
Дивлюсь тобі я в очі,
Сумні вони чомусь.
Люблю тебе за вроду,
Люблю за ніжний погляд,
Люблю за світлу думку,
Люблю тебе я всю!!!
Навіщо ти так скоро,
Пішла від нас рідненька?
Вернись тебе благаю!
Прийди до мене рано,
Заглянь мені у душу,
Поглянь як мліє та болить,
Як рветься та тремтить,
Моє маленьке серце
Сумує за тобою....
Світлій памяті
Фоменко Вікторії,присвячую.
Б лий Ангел
© Copyright: Ирина Квиточка, 2010
Свидетельство о публикации №110103109872
Свидетельство о публикации №110103109872
Рецензии