Боляче від холоду,
Твоєї байдужості.
Коли все до ладу,
Та немає злості.
Але нема й нічого,
Що щастя дає.
Не розумію того,
Що все-таки є
Доброго
Між нами
Теплого.
І снами
Іду до того
Місця, де Ми.
Що ж, не довго
Я мріяв й думи
Думав повсякчас.
Там де були МИ
Немає тепер нас.
Та нікого там.
Взнаю по прикметам,
Що зима настала.
Та у душі
Так мало...
Серед тиші
Нас заколихало.
Чарівна тиша
В себе закохала.
Якби лише
Ти дізналась
Для чого пише
І колись писала
Моя рука вірші
Тихіше тиші.
Тяжкіш душі
Немає ноші?
[23:02]
26.11.2008
Тиша
© Copyright: Кирилллирик, 2010
Свидетельство о публикации №110102904701
Свидетельство о публикации №110102904701
Рецензии
