Птаха Чарiвна

Ти одна
Птаха чарівна
У клітці замкнена,
Але така вільна!

Ночами мріяла
Розправити крила
І щоб вітрила
У небо здійняли!

Ворона біла
Така самотня,
Хоча завжди могла
Робити безтурботнє

Обличчя серед люду.
Чекає її всюду
Лиш біль та спрага
За волею туга.

Мов метелик віриш
До Сонця що летиш.
Хочеш яскраво лиш,
Даремно що гориш!

Орхідеями вкриє
Твою клітку весна
Та зливою змиє
Кров багряного пасма.

Гніт(Фітіль)яскравіше,
Ніж сіра миша,
Згорає скоріше
Ніж тліє довше.

Твоя творча сила,
Загадкова, мила
Мене думою вкрила
Та відродила!

Не помітила
Всередині тіла
Душу та вбила
Її і спалила

Долі стріла.
Вогонь та зола
Твоя уся біла
Яскраво біла!


Ти феєю стала
І чорна смола,
Що душу скувала,
Ураз відпустила.

Туманиста мгла
Тебе охопила,
Але ти побачила
І всіх знайшла.

Разом навіки'
Мов у небі пташки.
На березі ріки,
Не по різні боки,

А тримаючись за руки
Будем іти доки
Не згублять нас роки
Та живильні соки

Не випили вампіри,
Сірі мари,
Чорні хмари
З нашої натури.

Будь собою
І я буду з тобою.