Нагорода

Я хочу до те'бе!
Я хочу тебе'
Торкнутись,
Губами відчути,
Всміхнутись
і все інше забути!

Шепочу про себе
Твоє любе ім'я
Та хочу до тебе,
Немов ми сім'я.
Неначе разом
Ми вічність долали
Та одного разу
Нас розлучили.

І тепер у часу плині
Ми втрачаємо,
Знаходим давні
Спогади і поринаємо
У дежавю,
Плачемо кров'ю,
Нехтуємо зброєю.

Поза підозрою
Те,що ти моя
Те,що я твій,
Що ми сім'я.
Ведемо бій,
Щоб чорний змій
Пустив мене
До тебе ближче!
Все мине,
А поки дужче
Все байдужим
Крім те'бе мені!
Слова солодким
Медом сповнені.
Та лише дотиком
Будуть вві сні
Чимось загадковим.
Та знаю я віднині,
Що ми – рідні,
Що мої рими
Для тебе створені!
Твої картини
Богом написані
Твоєю рукою,
Щоб ми з тобою
Образи впізнали.
Ми одне одного
Вічно шукали!
Тепер маю змогу
Сказати тобі:
Я вічно
Згораю в журбі,
Коли категорично
Не бачу на небі
Інших зірок,
Окрім тебе –
Найяскравішої,
Що шлях вказала,
Поміж грішної
Юрби провела.
Ти вічне Сонце,
З моря бриз!
Не знаю що це,
Як не жаданий приз!

Ти моя
Єдина нагорода...


Рецензии