Добрiше Тебе
Лише небо,
Тебе' сильніше
Лиш земля'.
Хотів би ближче,
Ближче бути я'!
Але все швидше
Тягне в небуття,
Усе сильніше
І сильніше
Несе мене туди життя.
Кохав би справді,
Не блуди'вши,
Коли одна' ти на меті.
У со'бі сумніви убивши,
Гово'рю ці слова прості.
Люблю тебе
Я без жадо'би,
Привла'снене
Бажання вбив.
Люби'ть тебе
Так до вподо'би.
Ти сонце я'сне!
Та журби',
Що ти не по'ряд
Не позбу'дусь
Та навря'д
Тобі колись
Призна'юсь,
Що са'джу сад
Із року в рік –
Свої надії-мрії,
Не зді'йснені
Та нездійсне'нні
Мої при'страсні
Думки шале'ні,
Де на пова'ленім
Дереві в саду мої'м
Кохаю лагідно губами,
Стискаю теплими руками
Тіло твоє і відчуваю,
Немов тебе я вічно знаю!
Волосся легко тереблЮ,
Тепер ЦЕ ПРАВДА:
Я тебе люблЮ!
І хочу втри'мати,
Якслід відчути,
Але не втратити…
Неначе спру'ти
Сумніви "зрадити?"
Продовжують тягнути,
Зсередини з'їдати.
Спробуй отрути
Ревнощів прути
Змогли оповити
Та не повернути,
Продовжую грати,
Знімаю грати.
НепробивнІ граніти
Розтрощу я вмить,
Лише би мати
Можливість
ЛЮБИТЬ!
Свидетельство о публикации №110102904522