Правдоподібні прогнози на завтра,
Планомірним летом сканованого літа,
Плазмоїдна плазма зчитує в режимі "авто",
Буферно-форматовано і ліпить мітки.
Незрозумілий світ стікає бліками від літер,
Заводнює, знекровлює, і копіює, і мигтить...
Кидає на "робочий стіл", якого і немає ,
А на столі лиш кава, запальничка і продерта мить.
Плазмомодій в агонії шизогонно ділиться,
І піриться в божість і накликає анафему,
Продромом судомить і оскалом шкіриться,
Вампір кровожерливий з роду анофелес.
Лиш вирвати шнУра і все погасне,
І згине, й минеться, й пройде, й пролетить,
Лише спалахне випадковим фугасом,
Стане сірою плямою і чомусь, заболить…
Плазмодiй в агонii з роду анофелec
© Copyright: Фиолетта, 2010
Свидетельство о публикации №110102800945
Свидетельство о публикации №110102800945
Рецензии
Колись у молодості, один закоханий у мене поет (навіть сватався!) писав так :
Ламались квартали тікали фронтони й фонтани
все далі параболи колій влітали в майданів крутіж
і тріскались жили фатально в останніх атлантів
і трави у шпарках асфальту шукали каміння рубіж
бруківка застуджена кашляла кроками глухо
і знов як могла засинала і важко зітхала в пітьмі
під'їзди підмурки а там де кінчались провулки
колони немов сталактити блищали холодні й німі
і вікна багряні тремтіли на вітрі хисткому
як листя овальне вербове злітали з обвуглених стін
а там на горі на Голгофі над сірим обкомом
собору Михайлівського висла розіп'ята тінь
плакати афіші навіщо гукали до парку
в щільній огорожі круг нього стриміли ажурні ножі
і ще раз квартали і ще раз до самого ранку
усе повторяли спочатку приучені вітражі
Отак от наше покоління писало у 60-х роках...Дякую...З ніжністю Марго
Маргарита Метелецкая 28.10.2010 09:21 • Заявить о нарушении
Ламались квартали тікали фронтони й фонтани
все далі параболи колій влітали в майданів крутіж
і тріскались жили фатально в останніх атлантів
і трави у шпарках асфальту шукали каміння рубіж
бруківка застуджена кашляла кроками глухо
і знов як могла засинала і важко зітхала в пітьмі
під'їзди підмурки а там де кінчались провулки
колони немов сталактити блищали холодні й німі
і вікна багряні тремтіли на вітрі хисткому
як листя овальне вербове злітали з обвуглених стін
а там на горі на Голгофі над сірим обкомом
собору Михайлівського висла розіп'ята тінь
плакати афіші навіщо гукали до парку
в щільній огорожі круг нього стриміли ажурні ножі
і ще раз квартали і ще раз до самого ранку
усе повторяли спочатку приучені вітражі
Отак от наше покоління писало у 60-х роках...Дякую...З ніжністю Марго
Маргарита Метелецкая 28.10.2010 09:21 • Заявить о нарушении
На першій книжці цього поета був мені дарчий напис - "Та святиться ім'я твоє !"...А на останній ( в присутності третьої! дружини) - "Щиро - на поетичні рядки, на сонячне натхнення" Поет цей - пропав...Став...депутатом
Верховної Ради...Амінь... Марго
Маргарита Метелецкая 28.10.2010 09:24 Заявить о нарушении
Верховної Ради...Амінь... Марго
Маргарита Метелецкая 28.10.2010 09:24 Заявить о нарушении
Знаете, щемний і щирий цей вірш!
А надпис ( перший) на збірці віршів поета також чудовий, теплий, щирий!
А другий- вже холодний, на кшталт : " Я Вас поважаю".
Там, де починається холодна повага,- закінчується кохання!
Все минає, і правий Леонардо : " Двічі в одну воду не ввійти"...
З теплом і щирістю,
ваша
Фиолетта 28.10.2010 15:22 Заявить о нарушении
А надпис ( перший) на збірці віршів поета також чудовий, теплий, щирий!
А другий- вже холодний, на кшталт : " Я Вас поважаю".
Там, де починається холодна повага,- закінчується кохання!
Все минає, і правий Леонардо : " Двічі в одну воду не ввійти"...
З теплом і щирістю,
ваша
Фиолетта 28.10.2010 15:22 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.