завтра буде краще...
Дивно, та мабуть, так треба....бо це весна... Вчора було дуже гарне небо...Я спостерігала за ним, таким вечірнім чарівним, і знала, що ти теж...напевно...Тихо...відкрите вікно...тільки чути Je te rends ton amour і маленький дощик...Хм... Знаєш, мені стає байдуже...без причин...просто так...Я не така...не проста,не та,яку ніби ти давно знаєш...Але дякую тобі, бо я починаю жити...Це як ще одна історія до того, що вже маю ...Це життя...тільки моє...Ти доповнив його: я позбулася шкідливих звичок, навчилась цінувати себе і людей...казати , що все добре, коли хочеться кричати...слухати...Але я навчилась недовіряти...,пробач,так воно і є... не прощати....та забувати... Цвітуть каштани...хм...тепло...запах вже охололої кави, та ж музика...Так...завтра буде краще...я знаю...
© Copyright: Хельга Рейнер, 2010
Свидетельство о публикации №110102805131
Свидетельство о публикации №110102805131
Рецензии