Лесь Прима
'''
Маленьке чорно-біле цуценя
Лягло попід дверима –
наче доля, -
Мов згадка,
що у бозі ми – рідня,
Що карма - є
і Божа воля!
Лягло на тому ж килимку,
Де «Нічка» - киценька лежала, -
Зачата та що у садку,
У т'єї, що у серці жалем, -
Чи жалем, чи жалЕм, чи вже
Мене «чума» та попустила… -
Нам сповівстивши: - То «чуже»,
Що склеїти його не сила…
І щезло миле цуценя,
«Зашугане»
в «совковім» ритмі,
Таке вразливе, мов це – я, -
У світла й тіні
вічній битві!
Маленьке чорно-бiле цуценя...
© Copyright: Александр Приймак 1, 2010
Свидетельство о публикации №110102804367
Свидетельство о публикации №110102804367
Рецензии
Санюша, прелесть какое хорошее - ведь у меня тоже была 16 лет собачка, которая попала ко мне малюсеньким нещасным щеночком, это была большая радость! Салют, Ви
Виктория Тимашова 24.12.2010 11:17 • Заявить о нарушении
Виктория Тимашова 24.12.2010 11:17 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.