Верлібри осені, і шал,
І ти - не Ромко - бабовал,
У парк – останній твій привал –
Хотів летіти…
Губну гармошку – до губи,
І хай злітають голуби,
Які баби! Які баби -
Таке і літо!
Червоних парків ліхтарі
Червоні, ніби снігурі…
Але тобі до снігурів –
Немов до неба!
Поглянувши на ноги в ряд –
Такий осінній секс-парад,
Ти усміхнешся – листопад!
І жити – треба!
І тепла осінь золота
Із тебе виліпить кота,
Такого – з носа до хвоста –
Рудого гада…
Біжи, Кицянику, тікай,
Це тіло – знайдений твій рай!
І крутогруда Льореляй
Тебе погладить…
Візьме на руки, пригорне
Своє кохання неземне,
В поезії – ні бе – ні ме! –
Дебілка…
Баби минають… Пух летить…
Життя – це мить. І осінь - мить.
…Бо кіт мовчить…
І парком мчить –
Як білка…
2007
як бiлка
© Copyright: Ганна Осадко, 2010
Свидетельство о публикации №110102703947
Свидетельство о публикации №110102703947
Рецензии
Дуже гарний вірш!!! Життєвий :)))
Ох, і гульвіси ті коти!
Поприщипати їм хвости!
Та їм до лампочки такі
наші жіночі помсти.
У мене був один такий,
безхвостий, сірий гуляйвітр.
Котячий лицар всіх дворів,
що із породи ромеохвостих.
Ирина Гончарова1 27.10.2010 14:31 • Заявить о нарушении
Ох, і гульвіси ті коти!
Поприщипати їм хвости!
Та їм до лампочки такі
наші жіночі помсти.
У мене був один такий,
безхвостий, сірий гуляйвітр.
Котячий лицар всіх дворів,
що із породи ромеохвостих.
Ирина Гончарова1 27.10.2010 14:31 • Заявить о нарушении
)))))
ага, життєвий - то не то слово!
Теплого вечора, дорога Ірина!
Дякую!
Женщина Золотая 27.10.2010 20:55 Заявить о нарушении
ага, життєвий - то не то слово!
Теплого вечора, дорога Ірина!
Дякую!
Женщина Золотая 27.10.2010 20:55 Заявить о нарушении
