Трагед я маленького життя
Сьогодні – є ми, завтра - нас нема…
Куди піти, зробити що – не знаю,
У сірих буднях я себе втрачаю.
Багато планів так, ідей багато,
Яскравих барв в житті, аж хочеться кричати
Та розпач з щастям ходить близько-близько,
Важливо лиш лицем не впасти низько…
Кохання, дружба, віра – все що маємо
Двома руками все це лиш тримаємо…
Мінливо так, то є, то вже й немає…
І сум, і горе серце обіймає…
Навіщо ми? Навіщо ти? І я навіщо?
Для чого ми прийшли сюди і як?
Коли покинемо цю Землю грішну
Не залишивши сліду, просто так…
Свидетельство о публикации №110102702820